Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Эй, салют, бро! Вот я тут на острие наркотической волны, готовый рассказать тебе свою безумную историю. Привет, меня зовут Джонни Вайт, и я тот самый наркоман-рэпер, который всегда на пике. Прошло немало времени с того дня, когда я купил закладки мефедрона, но нравиться-то мне это дело до сих пор. Без него я просто не могу, он для меня, как номер 1, мой кокаин в рэп-мире.
Например, однажды я решил попробовать гердос. В обычной жизни он может быть ужасным человеком, но когда ты упорешься этим веществом, ощущения просто бьют за грань реальности. Героин меня подзадорил, я почувствовал настоящее безумие, свободу и вот это все. И конечно, я не мог пройти мимо соли. Альфа ПВП просто сносит башку! Вдыхаешь этот порошок, и ты уже не тот, абсолютно не тот человек, что был пару минут назад.
Но вот, братан, самая безумная история случилась со мной на одной из вечеринок экстрасенсов, где я решил хапнуть MDMA молли. Это было варево эмоций, я был полностью подготовлен к встрече с другими раскатами счастья.
Битва экстрасенсов началась, зал наполнился странными энергетическими волнами, а у меня внутри вспыхнул настоящий огонь! Никогда не думал, что душа может настолько взорваться от такого действия. Не представляешь, какие дивные ощущения дарит это вещество. Я был полностью погружен в атмосферу загадок, и каждая минута казалась целой вечностью.
Были там и эксцентричные, и неординарные личности. И каждый из них был такой же упоротый, как и я. Мы просто находились на одной волне, как будто наркотики связывали нас воедино.
Ситуация стала выходить из-под контроля. Мы все ждали следующую порцию веселья, словно наркоманы ждут своего долгожданного укола. |
Нет слов, чтобы описать, как мне было хорошо. Я чувствовал настоящие всплески энергии, как будто солнце заходило внутри меня. Это было круче, чем самый долгожданный приход. |
Вдруг меня охватила нечеловеческая эйфория. Я испытал эмоции, которые мне и во сне не доподшли. |
Я нашелся в мире, где все возможно, и ничего не стоит на моем пути! Я словно стал настоящим героем этой ночи. |
Битва экстрасенсов продолжалась до самого утра. С каждым истекающим часом мы вливали себе все новые и новые краски безумия. Никто не хотел останавливаться, и мы соревновались, кто заберет все лучшее от этой ночи.
Мы были как дети на праздничной ярмарке, ловящие свои лучшие кадры моментов радости. Мы рылись в этом безумии, будто голодные свиньи в поисках самой сочной и сочнейшей травки.
А потом, когда отчаялись и не нашли ничего интересного, я решил залезть на сцену. Было решено, что я должен показать всем, что именно я являюсь настоящим королем в этой безумной игре. Люди орудовали флэшками и делали миллион снимков, а я словно рыцарь на своем белом коне, сражался с каждым следующим наркотическим кошмаром.
Ночь подходила к своему концу, и я уже чувствовал наступление обычной жизни. Я снова становился обычным человеком, как будто все это был просто сон. Мне не хватало ярких красок и безумия, и я снова решил заняться своими закладками мефедрона, чтобы вернуться в мир наркотических приключений.
Так что, братва, я вас прошу, не судите меня строго! Я просто живу своими правилами и ищу ту самую искру безумия, которая может подарить мне эти наркотические вещества. Все, что я делаю, я делаю ради искусства и своего рэп-мира, в котором я являюсь королем.